Шарпей - характеристика, опис та особливості породи, фото

При першому погляді на шарпея можна подумати, що він незграбний, неповороткий і схожий на бегемота. Насправді представники породи повільністю не відрізняються, вони дуже люблять рухливі ігри, тривалі прогулянки.

Що стосується схожості з бегемотом, шарпей через складчасту шкіру і своєрідну форму голови дійсно нагадує цю тварину. Похмурий зовнішній вигляд і сувора вдача роблять із пса відмінного охоронця. Новачкам-собаківникам складно буде впоратися зі норовливим характером шарпея, тому така порода підходить вольовим людям, які мають досвід поводження з собаками.

Історія виникнення породи

З огляду на те, що порода дуже давня, початок, особливості історії та всі подробиці її становлення до найдрібніших подробиць не відомі нікому. Приховуванню багатьох фактів про минуле шарпеїв посприяв вчинок, який без видимих причин здійснив Цинь Шихуанді. Цей великий імператор Китаю знищив усі книги, в яких велися записи про породу і відображалися історичні події, що стосуються шарпеїв. Донині не знайдено пояснення такому вчинку.

Батьківщиною шарпея є Китай. Протягом століть цей вид тварин проживав виключно на узбережжі Південно-Китайського моря і на півдні Китаю. Достовірно відомо, що з’явилися ці собаки понад 3000 років тому. Таким солідним віком можуть похвалитися тільки чотири види, яких називають нащадками першої собаки на Земній кулі.

За тими відомостями, які збереглися і дійшли до сучасності видно, що історія породи сповнена дивовижних фактів. Пік популярності в стародавній історії шарпеїв припав на 3-2 століття до нашої ери, якщо бути точними, то це тридцяті роки минулого століття. Саме в зазначений період представники породи жили майже в кожній китайській родині. При цьому не було різниці бідняки це чи знатні, багаті вельможі. Воно й не дивно, адже вважалося, що зморшкувата шкіра шарпеїв здатна відлякувати злих духів. Під час розкопок давньокитайських гробниць виявлено велику кількість фігурок із глини у вигляді насуплених, можна сказати, грізних собак, шкіра яких була в численних складках.

Жителі Китаю використовували цю породу в абсолютно різних цілях – для охорони і випасу худоби, для охорони осель, як няньку і в боях. Аж до революції і громадянської війни, яка призвела до створення Китайської Народної Республіки (КНР), ці собаки вірою і правдою служили людям різних соціальних верств.

Однак, у роки так званого «Великого стрибка», коли країну охопив неймовірний голод, що призвів до смерті понад 40 мільйонів осіб, шарпеїв практично знищили. Якщо говорити точніше, просто з’їли – люди виживали як могли. Яким би варварством нам це не здавалося.

Невелику кількість собак вдалося врятувати завдяки перевезенню в Гонконг, у розплідник Down-Homes – це зробив ентузіаст собаківник Матго Лоу. У 1973 році кілька особин доправили до США. Рік потому власники собак організували «Китайський клуб шар-пей Америки», а 1978 року відбулася перша спеціалізована виставка національного масштабу. Завдяки активістам почалася робота над відновленням популяції цих собак. Порода була на межі зникнення, оскільки за цілих 5 років вдалося відшукати тільки 8 чистокровних представників виду. Вони стали основою відродження шарпеїв.

Шарпея визнали найрідкіснішою породою і занесли до Червоної книги. Не один десяток років знадобився, щоб відновити чисельність цих собак.
У 1991 році Американський Кеннел Клуб офіційно визнав породу і дав їй статус члена спортивної групи.

Говорячи про останні новини, варто відзначити інтерес до шарпеїв з боку вчених. Генетики з Вашингтонського університету в Сіетлі провели серйозну роботу і в 2010 році оголосили, що причиною утворення характерних для представників породи складок є мутація гена HAS2, що відповідає за вироблення принципово важливого для формування шкірних клітин ензиму. Вони припускають, що спонтанний збій у ДНК, який призвів до появи надзвичайно «складчастого» цуценяти, був помічений і закріплений давньокитайськими заводчиками.

Інше дослідження, проведене 2004 року, свідчить: шарпей, поряд із сибірським хаскі, афганським хортом, пекінесом, належить до так званого першого кластеру порід, тобто їхній генотип максимально схожий із сукупністю генів дикого вовка.

Опис

Шарпей (або шапі, ханський собака) – найдавніша китайська порода собак з різнобічними робочими функціями.

У давні часи охороняв будинки, пас худобу, брав участь у полюванні, знищував навали мангустів, які нападали на домашню птицю. У наші дні вважається чудовим компаньйоном і другом сім’ї.

Цікавий факт – китайці називають шарпея псом, який «лизнув небо» і вірять, що його синій язик може відганяти злих духів.

Особливості породи

Шарпей – філософ у вигляді собаки. Таке прізвисько тварина отримала за свій високорозвинений розум і здатність до роздумів. У Китаї вважають, коли пес зайнятий розумовою роботою, на його лобі проступають лабіринти розумової діяльності.

Сьогодні існує два різновиди ханського собаки, що розрізняються між собою індивідуальними особливостями волосяного покриву, тому МКФ розглядає можливість поділу породи на 2 типи:

Китайська. Володіє полегшеною хорсовою шерстю, довжиною до 1 см.
Американська. Має більш важку і довгу брашеву шерсть 1-2,5 см, але більше 3 см.

Ключові особливості:

Рівень активності. Виражена енергійність спостерігається у породи в цуценячому віці. Дорослі особини ведуть помірну активність.
Зовнішній вигляд. Інтелігентного вигляду собака бездоганної статури з потужним кістяком. Зашкуреність легкого ступеня, але помітність хороша.
Вага і зріст. Висота в холці для собак обох статей трохи різниться. У хлопчиків зріст становить 46-52 см, дівчатка трохи нижчі – 44-50 см. Маса тіла пса і суки варіюється в межах 20-35 кг.
Термін життя. Середня тривалість життя за гарного догляду та уважного ставлення до здоров’я собаки з боку власника – 9-11 років.

Цікавий факт – за легендою, раніше шарпей важив цілих 80 кг. Однак у процесі подальшої селекції його тіло надто зменшилося, при цьому шкура залишилася колишнього розміру, тому й утворює численні виразні складки.

Голова. Широка і плоска, з помірно вираженим стопом між маківкою і широкою, міцною мордою, яка не звужується до носа. Складки шкіри навколо чола й очей надають собаці похмурого виразу, навіть коли він розслаблений.

Вуха. Вуха шарпея дуже малі по відношенню до пропорцій собаки, трикутної форми і згинаються вперед.

Очі. Середнього розміру, мигдалеподібні та розрізняються за кольором залежно від кольору шерсті шарпея.

Рот. Великі зуби, прикус ножицеподібний. Щелепи потужні. Виражена пігментація ясен, губ і язика: вони мають бути синьо-чорними, хоча в деяких особин мають лавандовий відтінок.

Шия і спина. М’язисті та сухорляві; допустима деяка надлишкова шкіра навколо шиї, хоча складки мають бути відсутні від вух до плечей, можливі на холці.

Корпус. Ідеальний шарпей повинен мати таку саму довжину від загривка до сідниць, як і висоту від землі до загривка, з грудьми наполовину такими самими глибокими, як ця міра, що дає приємну пропорцію. Ребра добре склепінчасті.

Передні та задні кінцівки. Виявляють помірну кутову форму суглобів, надаючи потужного, спортивного вигляду і явно мускулисті. Складки шкіри небажані.

Хвіст. Хвіст шарпея товстий біля основи, де знову часто видно зморшки, і звужується до тонкого кінчика. Може бути закручений у щільне кільце.

Шерсть. Складається тільки з остьового волосся, м’яке підшерстя відсутнє. Коротка і надзвичайно груба, на дотик нагадує щетину.

Забарвлення. Шарпей може бути будь-якого суцільного кольору, окрім білого: «червоний олень» (рудий, класичний), чорний, шоколадний, абрикосовий або кремовий дільют, блакитний, ізабелла, лавандовий та інші. Плями не допускаються, проте можливі темніші (уздовж хребта і на вухах) і світліші (хвіст і задня частина стегон) ділянки шерсті.

Стандарт породи.

У давнину предки шарпеїв були бійцівськими псами. Головні відмінні риси породи – синьо-чорний язик і численні складки шкіри. Тож не дивно, що нащадки бійцівських псів мають міцну статуру, розмір середній. Створюється видимість квадратної, компактної форми тіла. Вага дорослих особин близько 20 кг, зріст у холці 44-51 см. Кобелі перевершують і вагою, і зростом сук.

Голова відносно велика, вуха невеликі, трикутні. Кінчики вух округлені, спрямовані до очей і притиснуті до голови. Очі темні, невеликі. Морда широка, будь-який натяк на звуження не допускається. Широкий ніс великого розміру. Язик залежно від забарвлення вовняного покриву може бути: синій із рожевими плямами, синяво-чорний, фіолетовий, лавандовий, синій.

Круп прямий, спина коротка. Шкірні складки вітаються на холці, біля основи хвоста. Ноги прямі, мускулисті, паралельні, середньої величини. Ще одна особливість шарпея – високо посаджений хвіст (анус зовсім неприкритий). У формі кільця або вигнутий над спиною.

Шкіра унікальна, гіпертрофовано складчаста. Шарпеї мають незвичайний шерстяний покрив, він жорсткий, короткий, стирчить на тілі. Волосся щетинисте без підшерстя. Представники породи розрізняються за видом шерсті:

1. браш.
2. «Ведмежа шерсть».
3. Хорс.

Забарвлення допускаються двох видів:

Основне забарвлення з чорним пігментом різної інтенсивності: оленяче, чорне, соболине, махагонове, ізабеллове, блакитне, кремове.
Дільютна група (виняток чорного): ізабеллове, шоколадне, абрикосове, соболине, кремове, червоне, лілове.

1. браш.
2. «Ведмежа шерсть».
3. Хорс.

Забарвлення допускаються двох видів:

Основне забарвлення з чорним пігментом різної інтенсивності: оленяче, чорне, соболине, махагонове, ізабеллове, блакитне, кремове.
Дільютна група (виняток чорного): ізабеллове, шоколадне, абрикосове, соболине, кремове, червоне, лілове.

Характер шарпея

З перших днів перебування цуценяти в будинку господар повинен показати йому, хто в домі господар. Власник в очах вихованця виглядає лідером, ватажком, тільки за такої умови пес буде підкорятися. До інших членів сім’ї шарпей ставиться доброзичливо, але команди виконує неохоче, слухаючись тільки господаря. Дуже важко впоратися з домінуючим характером представників китайської породи. Власник повинен бути сильним, вольовим, мати досвід поводження з собаками.

Шарпей відрізняється навченим спокоєм і врівноваженістю з деякою часткою замкнутості. Собака тяжіє до незалежності та самостійності, ніколи не стане нав’язувати своє товариство, водночас не терпить метушні та консерватизму. Собака породи шарпей – це, насамперед, хранитель своєї сім’ї. З коханими людьми вони неймовірно відкриті та товариські, відрізняються величезною дружелюбністю і добротою.

Обожнює побути на самоті та поміркувати про щось життєве. Господаря і домочадців любить щиро і безмежно, і якщо потрібно буде віддати життя, щоб захистити господаря, він без вагань зробить це. Цих собак багато сотень років використовували як охоронців і сторожів, а тому войовничість у них у крові.

Зрідка може бути злегка примхливим, проявляючи стоїчну впертість, але такі моменти мають епізодичний характер.

До дітей відчуває теплі почуття, особливо неймовірно ніжні та ласкаві до малюків суки. У самок цієї породи яскраво виражений материнський інстинкт. Однак залишати їх наодинці з нетямущими крихітками категорично не рекомендується. Варто також пам’ятати, що через фізіологічні особливості поле зору шарпея сильно обмежене, різкі рухи він сприймає як потенційну загрозу і реагує відповідно. Собака буде гарним другом старшим дітям, особливо підліткам.

Вихованець погано уживається з іншими домашніми тваринами, крім тих випадків, якщо виросли разом.

Шарпей іноді видає характерні хрипи, що виникають у нього при прискореному диханні через пухку будову носоглотки. Подібні звуки інші пси сприймають як гарчання, відповідно починають поводитися агресивно.

До чужих людей шапі ставляться гордовито і недовірливо, але без агресивності, за необхідності може бути непоганим охоронцем.

Цікавий факт – “шарпей” означає “пісочний собака”. Під час погладжування шерсті виникає відчуття піщинок, що перекочуються в руках.

Цуценята шарпея

Варто зазначити: новонароджені шарпеї зовсім не мають складок, але вже до 6 тижня життя накопичують їх стільки, що стають схожими на гумового чоловічка Бібендума – впізнаваного символу одного з виробників автомобільних шин. У міру дорослішання собаки ніби «доростають» до занадто великої шкурки, великими зморшками залишаються вкриті тільки голова і загривок. Щоб зрозуміти, наскільки сильно буде виражена складчастість у майбутнього вихованця і який тип шерсті, потрібно придивитися до його батьків.

Як вибрати цуценя

Під час вибору цуценяти враховувати важливі критерії, які допоможуть придбати улюбленця з хорошим здоров’ям і відмінними породними якостями:

Не рекомендується брати малюка від батьків, які мають проблеми зі здоров’ям або якщо в потомстві є дитинча з породними відхиленнями.
Обране цуценя має бути доглянутим, досить вгодованим і міцним.
Шкіра чистою, а складочки акуратні, оченята, вушка і носик в ідеальному стані без будь-яких виділень.
Перевагу віддавати допитливому, грайливому й активному цуценяткові, яке охоче йде на контакт і не проявляє лякливість або ворожість.
Бажано брати цуценя, якому вже виповнилося 2 місяці.
Родовід, вікові щеплення, метрика, ветеринарний паспорт обов’язкові.

Важливим показником є умови утримання мами та цуценят. Темний, тісний, не захищений від вітру і тим паче брудний вольєр свідчить не на користь брідера. Повноцінне харчування в утробі та в перші місяці життя закладає фундамент на все життя, обов’язково зверніть увагу на вміст мисок!

Якщо шарпеї обраного розплідника зовсім не беруть участі у виставках, це тривожний дзвіночок – у них проблеми або зі здоров’ям і фізичними показниками, або з поведінкою. Від придбання вихованця в такому місці краще відмовитися.

Цікавий факт – шерсть шарпея – дуже сильний алерген, тому перед покупкою собаки необхідно виключити схильність до алергії у членів сім’ї.

Скільки коштує шарпей

Найнижчу ціну шарпеїв традиційно пропонують на пташиних ринках та інтернет-майданчиках з безкоштовними оголошеннями. Звісно, у цьому разі у вас немає жодних гарантій чистоти породи, здоров’я собаки і стабільності його психіки.

Цуценята пет-класу, тобто домашні улюбленці з чистокровними батьками, які не цілком відповідають стандарту породи через незначні недоліки зовнішності та не отримують оформлений родовід, коштують від 100$ і вище.

За шарпеїв брід-класу, які мають усі породні ознаки та можуть бути цікавими для подальшого розведення, новим власникам доведеться викласти щонайменше 300-350$.

Найдорожчі – собаки шоу-класу, вони не тільки повністю відповідають стандарту, а й мають відповідний для виставок характер, особливе вміння себе подати. Потенціал чемпіона неможливо з’ясувати в ранньому віці, тому, якщо чуєте категоричні заяви про подібні перспективи стосовно малюка 8-10 тижнів, не сумнівайтеся в недобросовісності продавця. Справжній бридер знає, що просити 600-700$ можна тільки за підлітка (8-9 місяців), який вже має досвід участі в юніорських виставках.

В’язка (злучка) шарпеїв

Перша тічка у суки настає у 8-12 місяців, тривалістю 18-21 день. В’язати вихованку в такому ранньому віці не можна.

Зазвичай першу злучку планують після досягнення 20 місяців, даючи змогу організму повністю сформуватися, у такий спосіб уникнувши проблем із суглобами та інших хвороб.

Основні правила злучки:

Кобелів розв’язують не раніше 1,5-2 річного віку, а то й пізніше.
Заборонено допускати до спарювання хворих тварин або тих, що мають дискваліфікаційні відхилення в екстер’єрі.
Хлопчик може допускатися до осіменіння щомісяця.
Дівчинку в’яжуть не частіше одного разу на рік.
За 2 тижні до планованого спарювання відвідати ветеринара для виключення у суки можливих захворювань.
Провести обробку від гельмінтів і зовнішніх паразитів.
Через розплідники або перевірених заводчиків знайти відповідного пса.
З власником хлопчика укласти письмовий договір про в’язку.
Обговорити варіант оплати та інші нюанси.

У день злучки:

Вдалими днями для в’язки вважаються 10-15 доба від дня появи у самки ознак статевої охоти.

Господар пса повинен попередньо підготувати окреме приміщення або вольєр. Самку відводять на територію хлопчика, дозволивши улюбленцям познайомитися і погратися. Після попереднього обнюхування та ігор пес робить садку.У замку тварини можуть пробути від 10 хвилин до кількох годин. Не слід насильно рознімати вихованців, вони роз’єднаються самостійно.

Контрольну в’язку проводять через 48 годин. Вагітність протікає 56-63 дні, в посліді 3-4 цуценята.

Утримання та догляд

Порода підходить для утримання у квартирі та заміському будинку, але в останньому випадку не на вулиці, а в опалювальному приміщенні. У породи відсутнє підшерстя, тому в холодну пору улюбленець швидко переохолоджується, а в спеку може отримати перегрів.

Цим собакам не потрібен дорогий професійний грумінг, часті купання. Зазначимо, однак, що під час банних процедур (раз на 2-3 місяці, якщо не відбувається нічого екстраординарного) обов’язковим є використання спеціальних шампунів, що не викликають подразнення, і ретельне сушіння феном. У короткошерстих особин навіть сезонне линяння проходить практично непомітно, їх досить раз на тиждень пропрасовувати придбаною в магазині зоотоварів рукавицею для вичісування шерсті, а улюбленці з «ведмежим хутром» двічі на рік потребують ретельнішого догляду з використанням гумових щіток.

Що необхідно робити регулярно і старанно, так це доглядати за шкірою. В її складках скупчуються потові та жирові виділення, бруд, частинки їжі, що може призводити до виникнення дерматитів. Увагу потрібно приділяти і вухам, щоб уникнути запальних процесів у раковинах і слуховому каналі.

Для підтримки нормальної фізичної форми шарпеям достатньо години прогулянок на день. Будова черепа робить їх схожими з собаками брахіцефального типу (бульдогами, боксерами, мопсами), тому інтенсивні навантаження на кшталт пробіжок і подолання смуги перешкод протипоказані через проблеми з диханням.

Регулярне чищення зубів, процедура запобігає появі зубного каменю і сприяє чистому диханню. Очі протирати 2-3 рази на тиждень.
Кігті зістригати в міру відростання.

Цікавий факт- взимку вихованцеві не одягають утеплений одяг, незважаючи на відсутність підшерстя, цілком нормально витримує 2 години на вулиці.

Дресирування та виховання

Шарпей вважається впертою породою, тому починати виховання і дресуру потрібно якомога раніше. Здебільшого цуценята легко навчаються, на льоту схоплюють команди та із задоволенням їх виконують. Досить освоїти базові команди, які дадуть змогу почуватися комфортно і власнику, і улюбленцю.

Важливі моменти:

З першого дня появи цуценяти в будинку чітко окреслити межі дозволеного, у жодному разі не потурати примхам «плюшевого ведмедика».
Рання соціалізація малюка дозволяє уникнути в майбутньому прояву агресії до інших тварин і незнайомих людей. Загальний курс дресури починають із трьох місяців.
Стосунки з псом вибудовувати так, щоб цуценя сприймало господаря як лідера, якому потрібно беззаперечно підкорятися.
У жодному разі не йти на поводу вихованця, відновити дисципліну після хвилинної слабкості практично неможливо. Виховний процес вимагає від господаря твердості й терпіння.
Якщо песик не реагує на команди або інші прохання, неслухняність не пов’язана з проблемою взаєморозуміння, причина криється в бажанні тварини домінувати над людиною. Не можна бити і психологічно карати цуценя.
За кожну старанно виконану команду заохочувати ласкою і ласощами (шматочки твердого сиру).

Харчування

Для шарпея підходять натуральна їжа і промислові корми Преміум або Супер Преміум класу і холістик.

Харчування вихованця має бути збалансованим і збагаченим усіма потрібними вітамінами і речовинами, яких потребує організм собаки. Порода схильна до швидкого зростання, тому в 6-7 місяців цуценя виглядає як доросла особина.

При натуральному годуванні враховувати схильність породи до харчової алергії та слабкості шлунка, тому продукти потрібно підбирати обережно.

Дозволені продукти:

М’ясо нежирних сортів (яловичина і телятина).
Субпродукти.
Малокісткова морська риба.
Яйця (1-2 рази на тиждень).
Круп’яні каші (рис, гречка).
Кисломолочна продукція.
Сир.
Некислі фрукти.
Свіжа зелень.
Свіжі та тушковані овочі.
Вітамінно-мінеральні добавки.

Шкідливі продукти:

Усі сорти жирного м’яса.
Річкова риба.
Солодощі.
Копченості.
Соління.
Борошняні вироби.
Шоколад.

Цікавий факт – дорослий вихованець повинен з’їдати 1 кг їжі на добу або 3,5% від своєї маси тіла.

Годування шарпея – справа непроста. Є багато особливостей, які необхідно враховувати:

Якщо апетит хороший, потрібно стежити, щоб вихованець не переїдав. Перегодовуючи шарпея, ви перетворите його на ледачу, апатичну тварину. Також при зайвій вазі постраждають нирки.
Якщо апетит поганий, улюбленець відмовляється від корму, спробуйте побільше гуляти з ним і збільште фізичні навантаження. Це посприяє поліпшенню апетиту.
При категоричній відмові від корму, змініть його. Міняти раціон потрібно дуже обережно, оскільки шарпей досить чутливий до складу корму. Також представники породи схильні до харчових алергій. Тому не рекомендується часто змінювати систему харчування, якщо доводиться це робити, уважно стежте за реакцією собаки на ті чи інші продукти.
Дорослих собак годувати 2 рази на день.
До 1.5 року годувати сухим кормом, в якому є всі необхідні для нормальної життєдіяльності добавки.
Після 1.5 року апетит шарпея значно погіршується. У цей період рекомендується перевести пса на натуральний спосіб годування.
Заборонена їжа в рідкому вигляді (суп, бульйон тощо). Їжа має бути густою або сухою. Основа раціону – м’ясо, субпродукти. Додаються крупи, овочі (картопля виключається), фрукти. Як ласощі рекомендується нежирний кефір, яйця і риба.
Категорично заборонені ковбасні вироби, бобові, спеції, солодощі.

Здоров’я та хвороби

Здоров’я у шарпея слабеньке, але за умови правильного харчування, догляду та своєчасної вакцинації багатьох проблем можна уникнути.

Переважно у собак діагностуються офтальмологічні, вушні, шкірні та інфекційні патології:

Гіпотиреоз. Проявляється на тлі дефіциту деяких гормонів щитоподібної залози, яка провокує розвиток епілепсії, алопеції (випадання волосся), ожиріння, гіперпігментації, піодермії (гнійного запалення шкіри) та інших дерматологічних проблем, а особливо важких випадках – летаргії. Лікується медикаментами та дієтою
Демодекоз. Викликається кліщем, проявляється у вигляді почервоніння і лущення шкіри.
Лихоманка шарпеїв. Є спадковим захворюванням, зазвичай проявляється після 1,5 річного віку. Ефективної лікувальної методики немає, показано симптоматичне лікування. Лихоманка шарпеїв (також відома як swollen hock syndrome) проявляється в набряку скакального суглоба або навіть двох на тлі нез’ясовного підвищення температури до 39-42 °С, супроводжується болем у животі, блювотою, діареєю.
Дисплазія ТСС і ліктьового суглоба. Спадкова патологія, за якої спостерігається неправильне формування суглобів і зниження їхньої функціональності.
Піодермія. Інфекція, спричинена бактеріями, відбувається утворення гнійної рідини в поверхневих шарах епідермісу та цибулинах волосся.
Глаукома. Провокується високим внутрішньоочним тиском, присутній ризик повної втрати зору.
Шкірний муциноз. Надмірне продукування клітинами шкіри речовини муцина, що веде до появи на епітелії пухирів зі слизом. Прописуються препарати групи кортикостероїдів.
Вивих колінної чашки (патели) – вроджене чи набуте зміщення колінної чашки щодо нормального становища, має епізодичний чи постійний характер. У важких випадках вправити її в блок стегнової кістки практично неможливо, і тварина втрачає здатність спиратися на хвору кінцівку.
Остеохондроз – неправильне зростання хряща в сумці, що викликає хворобливу жорсткість суглоба.
Заворот шлунка – небезпечний стан, який пов’язаний із розтягуванням шлунка повітрям, яке потрапило внаслідок надто швидкого поглинання великого обсягу їжі. Приводить до порушення нормального струму крові, різкого зниження тиску. Потрібна негайна допомога ветеринара! Тривожними симптомами є неспокійна поведінка, здуття живота, надмірне слиновиділення та безрезультатні блювотні позиви.
Ентропіон – неправильне положення повік, при якому вільний край нижньої (рідше – верхньої повіки) загортається до очного яблука і постійно травмує його поверхню, провокуючи запалення рогівки та втрату зору.

Після чотирирічного віку улюбленця необхідно щорічно обстежувати у ветлікаря, здавати аналіз сечі та біохімічний тест крові, що дають змогу виявити недугу на ранній стадії.

Схема проведення щеплень:

6 тижнів. Процедура дегельмінтизації всіх цуценят у посліді разом із сукою.
8 тижнів. Повторне вигнання гельмінтів і перша комплексна вакцина від ентериту, гепатиту та синдрому Карре.
12 тижнів. Повторне щеплення комплексної дії.
14 тижнів. Робиться щеплення від сказу.
7-12 місяців. Остання ревакцинація комплексного препарату в цуценячому віці з подальшим щорічним повторенням, поєднуючи з сироваткою від сказу.

Під час проведення прищепних заходів необхідно:

До і після першого щеплення потрібно дотримуватися карантину.
До проведення другої комплексної вакцинації не можна виходити на вулицю, спілкуватися з іншими тваринами.
Якщо після ліків від глистів або введення вакцини у цуценяти проявляються побічні ефекти, тривалістю понад добу, слід звертатися до ветеринара.

Плюси та мінуси породи

Як і будь-який інший вид тварин, шарпей має свої недоліки та переваги, про які має бути обізнаний кожен власник такого собаки та кожен, хто планує покупку цуценя зазначеної породи:

Плюси:

Акуратний, охайний.
Не має неприємного запаху.
Не має звички псувати меблі та речі в будинку.
Має охоронні якості.
Відданий та доброзичливий до домочадців.
Не галасливий.
Не настирливий.

Мінуси:

Схильний до багатьох захворювань.
Агресивний до інших тварин.
Прагнення домінування.
Потребує особливого підходу у харчуванні.
Складності у догляді за вухами та складками шкіри.

Шарпей потребує досвідченого з сильним характером господаря, який зможе вибудувати правильні стосунки з вихованцем. Порода не підходить собаківникам-новачкам та трудоголікам, а також людям з активним способом життя.