Кане-корсо – опис, стандарт, особливості породи

Навіть не віриться, що така прекрасна порода, як Кане-корсо, отримала офіційний статус лише близько двох десятків років тому. Зараз ця порода є національною гордістю Італії. Історія Кане-корсо втрачає своє коріння в далекому минулому, був час, коли цей вид собак практично вимер, але потім знову відродився.

Якщо хочете мати вірного друга, охоронця, компаньйона і маєте досвід поводження зі сторожовими собаками, купіть цуценя Кане-корсо. За умови правильного догляду, виховання та дресирування з нього виросте слухняний і вірний пес, якому не страшно довірити навіть дитину.

Історія породи

Кане корсо – порода воістину легендарна, адже це прямі нащадки римських бойових собак. Належить до типу мастиф, і є «двоюрідною» по відношенню до неаполітанського мастифа. Багато собаківників вважають, що порода виникла природним чином, але за допомогою людського втручання. Можна сказати, люди втрутилися в процес на певній стадії розвитку і направили його в потрібне русло. Кане-корсо мало змінилися за 2000 років. Причому, як зовні, так і внутрішньо.

Благородство, відданість і безстрашність притаманні їм так само, як і їхнім прославленим предкам, хоча в середньовіччі породу переважно використовували не у війні, а в полюванні та фермерстві. З ними ходили на велику дичину, переважно на кабана, застосовували як охоронця, коли вели на ринок худобу, і як сторожа для свого будинку. Іншими словами, середньовічні жителі Італії використовували собак, які жили на території країни споконвіку. Так тривало до початку війни з фашистами. За роки битв із німецькими загарбниками популяція кане-корсо значно знизилася. Після закінчення війни порода опинилася на межі зникнення. У цей час італійських собак рідко можна було побачити навіть на фермерських угіддях. Відновити породу і збільшити чисельність її представників вдалося досвідченим селекціонерам, які вчасно помітили, що кане-корсо загрожує вимирання. Їхнє відродження почалося з кількох уцілілих чистокровних особин.

Собаки схрещувалися між собою, часто вільним чином, але повноцінно порода кане-корсо почала розвиватися під серйозним, професійним контролем людини лише в 1970-х роках, коли механізація сільського господарства і зменшення фермерських угідь в Італії призвели до різкого скорочення чисельності цих собак. У той момент заводчики доклали зусиль, щоб зберегти кане-корсо від повного зникнення, крім того, вони стали підтримувати єдиний стандарт породи.

У 1983 році ентузіасти породи створили співтовариство власників – «Amatori Cane Corso», яке займалося стандартизацією і підтримкою породи. Офіційне визнання кане корсо отримали 1996 року, що, насправді, навіть дещо дивно з огляду на глибоке історичне коріння цих собак.

Слово «canis» у перекладі з латині – це собака, а слово «corso», найімовірніше, є похідним від «cohors», що значить «охоронець», але також може походити від старого італійського слова «corsus», що означає «міцний» або «надійний».

Опис

Це гладіаторський, сильний, величний собака-боєць – 14-та за рахунком порода, виведена в Італії, де люблять псових. В одного власника-італійця може бути від 1 до 5 чотирилапих на прогулянці. За своєю натурою силачі нагадують жителів країни: живі та відкриті. За призначенням це сторожі-охоронці, що славляться своєю відданістю, відвагою.

Цікавий факт – У «сторожів» є офіційна робота в деяких країнах. Хвостатих використовують як охоронців не тільки людей, а й охорони дорогих магазинів, наприклад, ювелірних.

Особливості породи

З народження «гладіатор» виконує функцію охорони території та своєї родини. Добре ставиться не тільки до сімейства котячих, а й навіть до птахів. Його витримка і самовладання вражають. Зустрівшись із недоброзичливцями або ворогами сім’ї, «італієць» покаже, що він контролює ситуацію, і кордонів переходити не варто. Напад відбувається при отриманні відповідної команди або в ситуації, що загрожує чиємусь життю.

Дивно, наскільки охоронці-бійці ладнають із дітьми. Можна бути спокійним за молодших членів сім’ї, їм ніколи не загрожуватиме небезпека ззовні, якщо поруч корсо! Це стосується не тільки дітей-господарів, а й чужих.

Як кумедно спостерігати за забавами дітей та їхніх «маленьких друзів»: перші намагаються спіймати свою «жертву» для зачісок, лікування зубів чи одягання в різний одяг, а другі – втекти, сховатися, а якщо не виходить, то смиренно чекають завершення дитячих «експериментів».

Але в іграх велетень може не навмисне збити з ніг дитину. Знаючи це, скажіть своєму улюбленцю стоп-команду, тоді звірятко виконає її одразу і беззастережно. Для такого результату, звісно, потрібно пройти курс слухняності. Та й без професійних тренувань не можна залишати бійця-силача. Такий друг ніколи не підведе і буде поруч щохвилини. Одне з головних почуттів власників велетнів – це відчуття безпеки, наче Вас захищає охоронець, який лише приймає оплату кісточками та іншими смаколиками.

Відмінні риси

Ці «хвостики» відомі і як «італійський мастиф». Відмінність від інших псових у страхітливому вигляді, який створюється завдяки мускулистому рельєфу тіла.

Порода кане-корсо – це великогабаритний, масивний, м’язистий і добре злагоджений собака зі статурою атлета. Собака з широкою головою і короткою мордою, з чорним носом і сильними щелепами. Грудна клітка широка, явно виражена, як і черевна западина, кінцівки середньої довжини, з гарним промальовуванням мускулатури.

Може мати невелику пляму на грудях або ногах

Розміри «незвичайних вуханів» не повинні лякати – ця порода була виведена для бойових, мисливських потреб.

• Голова. Велика голова має широку, квадратну форму без складок. Мордочка пропорційна до черепа у співвідношенні 1:2. На чорному носі широкі ніздрі.
• Щелепи. 42 білих міцних зуба розташовані за щільними, невислимими губами. Щелепа злегка вигнута, а нижня її частина злегка «випирає» вперед.
• Вуха. Широке розташування вух і великий розмір анітрохи не заважають їхньому власникові виглядати справжньою грозою району. На вухах є пригладжена, блискуча шерсть. Форма вушок звужується до кінців, і вони звисають до мордочки. Незадоволені зовнішністю підопічного господарі піддають вушні раковини купіруванню, домагаючись форми рівнобедреного трикутника.
• Очі. Широко розставлені, овальні, можуть мати різний пігмент, що залежить від забарвлення чотирилапого. Повіки чорні.
• Тулуб. Тіло довше висоти в холці, але міцне, мускулисте.Круп розташований нижче рівня холки, довгий і широкий. Грудна клітка розташовується на рівні ліктів. Ребра опуклі в міру, спина пряма.
• Лапи. Кінцівки прямі, некороткі. Передні довші за задні. Лопатки нахилені й добре розвинені. Плечі та передпліччя сильні, п’ясть і зап’ястя гнучкі. Кінцівки котячого типу з м’якими подушечками. Лапи овальної форми, пальці «в купці». Така будова допомагає широко крокувати.
• Шерсть. Товстошкірі охоронці мають густий, короткий, лискучий волосяний покрив, але рідкісний підшерсток. Важливо при виборі підопічного ретельно оглянути шубу. Якщо шерстинки середні, хвилясті та без жорсткості – це поганий знак. Забарвлення чорне, тигрове, сіре, руде або шоколадне. Білі плями можливі тільки на грудці, носику та на кінчиках лап.

Характер

Порода кане-корсо має благородний, врівноважений характер і не розмінюється на дрібниці. Ці собаки зберігають у собі гордість і силу своїх великих предків, що видно з першого погляду. Порода кане корсо винятково віддана своїй сім’ї, і якщо ви шукаєте сімейного компаньйона, який би поєднував у собі всі найкращі якості сильного і розумного собаки, це те що потрібно.

Здебільшого, собаки породи кане-корсо відрізняються слухняністю, відданістю, високим інтелектом і м’яким, добрим характером. Вони холоднокровні, і можуть зберігати спокій навіть якщо інша собака намагається вивести з себе, але якщо все ж таки дійде до бійки, то кане корсо буде в бою до останнього і не відступить навіть перед переважаючим противником. Їхня доброта і дружелюбність спрямовані насамперед всередину своєї сім’ї, або – на господаря, якщо вихованець живе з однією людиною.

Незнайомі люди, друзі господарів його цікавлять мало, так би мовити – «постільки, поскільки». Іноді може навіть здатися, що інших людей і тварин він особливо і не помічає, поки вони не наблизяться на близьку відстань – тоді собака відмічає присутність чужої істоти, і стежить за тим, щоб ця сама істота навіть у думках не мала заподіяти шкоду близьким для неї людям.

Завдяки величезному минулому і всебічному досвіду, який закладено в генах, порода може виконувати найрізноманітніші функції. Тут все залежить від того, що потрібно господареві. Кане-корсо може бути захисником, сторожем, допомагати на полюванні або бути просто хорошим другом. У будь-якому разі собака покаже себе якнайкраще.

Але не слід забувати, що це тварина з великою внутрішньою силою, а тому, вона буде пробувати на міцність характер господаря. Так би мовити – вивчатиме межі дозволеного. Відтак, кане-корсо не рекомендується недосвідченим і нерішучим власникам, бо господар часом має вміти жорстко поставити себе в позицію лідера. До дітей ставляться з добротою, без агресії.

Кане-корсо потребують ранньої соціалізації, знайомства з іншими людьми і тваринами для розширення кругозору, з кішками їх також краще знайомити в ранньому віці. Мають досить високий рівень енергії, люблять прогулянки, активні ігри та фізичне навантаження. Без активності, без занять і люблячих людей поруч собака швидко починає марніти, у нього псується характер, він може перестати нормально їсти або навпаки – перетворитися на ненажеру, буквально «заїдаючи» тугу, подібно до людей.

Ще характеру таких собак властиві:

• грайливість;
• швидке включення в ігри;
• спокій;
• розміреність;
• добродушність;
• захист території.

Стандарт породи кане-корсе

Кане-корсо належить до великих порід з добре розвиненою мускулатурою. Вага дорослих особин 40-50 кг, висота в холці 60-68 см. Пси помітно більші за сук. Характерна особливість породи полягає в тому, що довжина злегка похилого корпусу перевищує зріст у холці.
На потужній шиї тримається широка, велика голова з виступаючим чолом. Вуха мають трикутну форму, висячі.

У багатьох випадках вуха купіруються. Ширина морди перевищує довжину. Щелепи потужні, легкий перекус. Чорного кольору ніс із великими ніздрями. Очі трохи опуклі, темні. За стандартом допускається колір очей світліший, що відповідає забарвленню. Форма овальна, погляд уважний, що вивчає.

Відмінно розвинена грудна клітка, корпус потужний. Передні кінцівки з добре розвиненою мускулатурою, довгі, плечі потужні. Задні кінцівки з сухою гомілкою і довгим стегном. Шкіра щільна.

Хвіст товстий, високо посаджений. Купірується після четвертого хребця. Якщо пес насторожений, збуджений, то піднімає його. Неприпустимо за стандартом, щоб хвіст закручувався або перебував у вертикальному положенні.

Можливі вади

Якщо сходяться поздовжні осі морди і черепа, а також бічні поверхні морди, це вважається серйозною вадою. Сюди ж належить і паралельне розташування поздовжніх осей морди і черепа.

До недоліків, що псують породу, зараховують, зокрема, зріст нижчий або вищий за норму, часткову депігментацію носа, рухи, які постійно переходять в інохідь, ножицеподібний прикус, згорнутий бубликом або хвіст, що стоїть вертикально, перекус зі значним відходом.

Дискваліфікуючі вади

Ваш улюбленець проявляє агресивність? Це серйозна вада, за яку йому загрожуватиме дискваліфікація. Такий самий вердикт буде винесено полохливій або відверто боягузливій тварині.

Взагалі, дискваліфікований має бути будь-який італійський мастиф, у якого поведінкові або фізіологічні аномалії виражені дуже чітко. До таких також належать недокус, так званий баранячий ніс, запале перенісся, косоокість, більмо на оці, фрагментарна або повна депігментація очних повік, довга або м’яка шерсть, з неприпустимим забарвленням і великими білими плямами.

Ознакою здоров’я кане-корсо вважаються розвинені сім’яники псів. Їх два, і вони мають бути повністю опущеними в мошонку.

Цуценята кане-корсо

Продаж цуценят-корсо – процедура, що має свої особливості. У цуценят повинна вказуватися подальша їхня доля (як би дивно це не звучало): будуть вони виконувати роль породіллі, зірки виставок, рингу або прикрашатимуть життя щасливого їхнього власника.

Як вибрати цуценя

Перед такою серйозною покупкою слід ретельно обміркувати це рішення. Обов’язково вивчіть все про майбутніх підопічних, про життя, звички тощо. Варто побувати на виставках, подивитися на нього з боку.

Обов’язково придивіться до екстер’єру та поведінки матері. З якою б метою ви не купували цуценя, купуйте його не з рук, а у заводчиків або в розпліднику. Це дасть змогу бути спокійним щодо чистоти породи, фізичного і психічного здоров’я вихованця. Малюк має бути вгодованим, дуже активним. Розпитайте заводчика про характер обраного вами цуценяти, попросіть зробити акцент на особливостях його поведінки. Під час купівлі вам обов’язково повинні видати ветеринарний паспорт.

Здорове цуценя з відхиленням від стандарту (пет-клас) можна придбати за 700-900 доларів. Цуценя брид-класу (племінне використання) коштує від 900 до 1300 доларів. Ну а представника шоу-класу, тобто цуценя із задатками чемпіона для участі у виставках, вам продадуть за 1300-2000 доларів.

В’язка (злучка) кане-корсе

У 8-ми місячному віці у суки починається перша тічка, що знаменує статеве дозрівання.

Перша тічка без овуляції (таке трапляється), називається «пустовка». Її поява припадає як на 8 місяців, так і на більш пізній період після року. Перша тічка у самок триває в середньому 3-4 тижні, але тривалість тічки може бути індивідуальна.

У деяких собачих клубах існує правило: самки великих «хвостиків» не повинні брати участь у в’язках раніше настання 18 місяців.

Правильний вибір пса залежить від кількох критеріїв. Кобель вищий за суку за екстер’єром, препотентний, однотипний із сукою. В’язка здійснюється на 10 або 12 день тічки з повторенням її через добу.

Обов’язкова підготовка документів для отримання надалі метрики цуценят: заповнений акт в’язки, копії родоводів батьків, оригінали дипломів, копії титульних дипломів.

Тривалість щенячого періоду становить 8-9 тижнів або 2 місяці. Чим більша кількість цуценят в утробі, тим нетриваліше виношування дитинчат. На 7 тижні сильно помітний живіт, молочні залози збільшуються. Молоко з’являється на 8 тижні.

Через 2 місяці з початку вагітності собака починає метушитися – явна ознака наближення пологів. Тривалість переймів доходить до 6 годин. Тоді на світ з’являються маленькі цуценята. Процес повинен керуватися з боку ветеринара або кінолога, тому радимо заручитися його підтримкою, здійснюваною по телефону або особистою присутністю.

Утримання та догляд

Утримувати корсів і доглядати за ними зовсім нескладно. Але якщо не дотримуватися звичайних правил, собака не почуватиметься комфортно, не зможе повноцінно розвиватися і хворітиме.

Почнемо з того, що порода кане-корсо родом з Італії, вона не пристосована для утримання у дворі за сильних зимових морозів. Якщо все-таки утримуєте такого собаку у вольєрі, забезпечте його теплою будкою. Цуценят взагалі не можна тримати в приміщенні без опалення. Ще слід пам’ятати, що корси потребують спілкування, за вольєрного утримання їх потрібно випускати на прогулянки, гратися, часто спілкуватися з ними.

Залишилися в минулому ті часи, коли корси охороняли майно італійських фермерів і утримувалися тільки на вулиці. У наш час ці собаки прекрасно уживаються у квартирах. За правильного виховання вони поводяться спокійно і не доставляють проблем. Але якщо позбавити їх можливості виплеснути накопичену енергію, вони почнуть бешкетувати, пробуючи на зуб предмети меблів, інтер’єру, взуття тощо.

Якщо такий пес занудьгує, якщо його надовго залишити наодинці, він здатен розгризти навіть вхідні двері. Ось чому так важливі щоденні тривалі прогулянки, під час яких собака має отримати можливість вдосталь побігати, пострибати, пограти з господарем і з іншими собаками.

Поселивши в будинку цуценя, будьте готові, що воно перший час буде скиглити ночами, сумуючи за матір’ю. Якщо хоч один раз пригрієте на своєму ліжку, виселити його зі своїх апартаментів буде дуже важко. Вихованець швидко привласнює собі територію і починає вважати спальню господаря своєю. Тому так важливо з першого дня визначити цуценяті місце з лежанкою, на якій воно буде спати і відпочивати. Це місце має бути не на задвірках будинку, не на протязі, не біля опалювальних приладів. Також одразу в певному місці встановіть миски для їжі та води.

Важливо проводити всі гігієнічні процедури вчасно і правильно:

• Шерсть вичісувати раз на тиждень жорсткою щіткою, в період линьки 2-3 рази на тиждень.
• За потреби обробляти від бліх і від кліщів. Через відсутність підшерстку паразити можуть завдати собаці багато страждань і навіть призвести до захворювань.
• Купати 1-2 рази на рік або при сильному забрудненні. З огляду на те, що кане-корсо полюбляє природні водойми, в теплу пору року надайте своєму улюбленцю можливість похлюпатися в озері або річці.
• Регулярно оглядати і чистити вуха, якщо вони купірувані, забруднюються швидше, ніж висячі. Власник повинен враховувати цей факт. Під час процедури використовувати клаптики м’якої тканини або марлю, змочену в спеціальній рідині, купленій у ветаптеці.
• Очі протирати ватними тампонами. Стежити, щоб не було надмірних виділень. Помітивши запалення або зайві виділення, звернутися до ветеринара.
• Кігті зістригати в міру відростання.

Для великого сторожового собаки життєво необхідний великий вміст білків у раціоні. На одній кашці цуценя не перетвориться на великого, активного пса. Без м’ясних продуктів кане-корсо не зможе повноцінно розвиватися. Але не все з цієї категорії можна згодовувати.

Наприклад, не бажані жирні сорти м’яса, такі, як свинина. Яловичина краща. Якщо даєте сире м’ясо, попередньо його потрібно піддати заморожуванню, щоб виключити зараження внутрішніми паразитами. Не можна годувати собаку копченим м’ясом, трубчастими, дрібними кістками. Якщо даєте кістки, вони мають бути великими, тоді від них буде користь. Також корисний для організму вихованця рубець, субпродукти. Загалом білкові продукти мають займати близько 70% всього раціону.

Крім м’яса в меню кане-корсо необхідно включити овочі, фрукти, зернові каші, нежирні молочні продукти. Заборонені солодощі, річкова риба, продукти зі спеціями, бобові. Взагалі, вся їжа, яка провокує здуття, дуже небезпечна для корсів. Оскільки здуття може призвести до летального результату за дуже короткий час.

Необхідно дотримуватися таких правил:

1.  Дорослих собак годувати 2 рази на день.
2. Зміну корму робити поступово, щоб шлунок тварини нормально відреагував на зміни в їжі.
3. Їжа має бути якісною, чи то натуральні продукти, чи то сухий корм.
4. Годувати в один і той самий час.
5. Залишки корму не залишати в мисці.
6. Не перегодовувати, щоб не було ожиріння.
7. Харчування має бути збалансованим.
8. Забезпечити необхідну кількість вітамінних, мінеральних добавок.
9. Чиста, свіжа, прохолодна вода завжди має бути в доступності вихованця.

Рекомендований раціон мастифа:

1. нежирне м’ясо
2. морська риба
3. субпродукти
4. каша (крім пшона, перлової)
5. нежирні бульйони та супи
6. буряк, морква, кабачки
7. кефір, сир
8. соняшникова, оливкова, лососева олія

Заборонено пропонувати:

1. жирне;
2. солоне;
3. борошняне;
4. солодке;
5. копчене;
6. мариноване.
   

Здоров’я

У середньому кане-корсо живуть до 11 років. Кане корсо дуже здорова порода, і господарі цих собак рідко звертаються до ветеринара. Але деякі проблеми все ж зустрічаються:

• Дисплазія тазостегнових суглобів – патологія, що передається у спадок.
• Дисплазія ліктьового суглоба – порушення розвитку структур суглоба.
• Серцево-судинні захворювання.
• Ентропіон – характеризується неправильним положенням повік (верхньої, нижньої або обох). Таке захворювання ще називають заворотом повік.
• Виворот повіки – це патологія, за якої кон’юнктивальна поверхня повіки вивернута назовні. За відсутності лікування може настати сліпота.
• Здуття шлунка – небезпечний стан, який може призвести до летального результату протягом лише кількох годин.
• Епілепсія – розвивається після стресу, але це не єдина причина хвороби. Особливу схильність до захворювання мають чистопородні тварини, зокрема й корси.
  Здоров’я собаки повністю залежить від харчування та утримання, іншими словами, від власника. Господар повинен вчасно проводити вакцинацію і профілактичні огляди, рентгени. За перших ознак недуги одразу звертатися до ветеринарного лікаря, виключаючи самолікування.
  

Плюси та мінуси породи

Важливо реально оцінити свої можливості та свої сили перед тим, як купити цуценя кане-корсо, щоб потім собака не страждав і не завдавав проблем власнику. Ця порода не для новачків і не для слабохарактерних людей. Її представники мають свої переваги і недоліки:

Плюси породи кане-корсо:

• Відданість.
• Добра вдача, врівноваженість.
• Відмінні охоронні, сторожові якості.
• Розум, здібності до навчання.
• Ніжне, дбайливе ставлення до дітей.
• Добре ставлення до інших домашніх улюбленців, прагнення брати їх під свою опіку.
• Нескладний догляд і утримання.

Недоліки:

• Довгий період линьки.
• Надмірна слинявість.
• Дороге харчування.
• Непереносимість холоду, у вольєрі тримати не рекомендується.
• Потреба в тривалих прогулянках, під час яких потрібні активні ігри.
• Проблеми із суглобами.

Усі перераховані вище мінуси не відіб’ють бажання в поціновувачів потужних і водночас ласкавих собак придбати чистокровне цуценя італійської породи кане-корсо. За правильного виховання з нього виросте пес, здатний подарувати господареві тепло і ніжність, а в небезпечній ситуації врятувати йому життя.